Читати онлайн «Код зламано, або Наука про те, що змушує купувати» Філ Барден

Код зламано, або Наука про те, що змушуе купувати
Фил Барден


Пiзнавальна й практична книжка дасть уявлення про те, як застосовувати на практицi передовi науковi знання з нейроекономiки та психологii: обирати слова, що опишуть страву в меню, колiр упакування, товарне сусiдство, iнтер’ер кав’ярнi або дизайн пляшки для питноi води. Маркетологи, фахiвцi з реклами, дизайнери, представники ЗМІ й роздрiбнi торговцi знайдуть у цьому дослiдженнi перевiренi методи полiпшення продажiв товарiв та послуг для повсякденноi роботи. Якщо ж ви споживач i не бажаете, щоб вами манiпулювали, вражаючi секрети науки успiшних продажiв навчать вимикати свiй «автопiлот» i переходити на «ручне керування» перед строкатою вiтриною!





Фiл Барден

Код зламано, або Наука про те, що змушуе купувати



Присвячую Люковi i Джеку







Передмова


Мабуть, дивно починати передмову книжки про маркетинг з iсторii про данського астронома XVI столiття, та прошу менi пробачити.

Історики, що спецiалiзуються на природничих науках, нинi багато говорять про Тихо Брахе (1546–1601) – людину, без якоi не було б дослiджень Йоганна Кеплера та Ісаака Ньютона.

Формулювання законiв фiзики, що мало вагоме значення для розвитку цiеi науки, стало можливим тiльки завдяки роботi Брахе iз систематизацii руху небесних тiл. Без масиву емпiричних даних, якi зiбрав Брахе, свiт нiколи не ознайомився б iз теорiями його учня Кеплера або Ньютона. Найiмовiрнiше, могли з’явитися й утвердитися iншi теорii, що були б правдоподiбними та рацiональними, однак… хибними.

Доволi мало дослiдникiв, серед них економiст Пол Ормерод, зверталися до цього аргументу пiд час критики конвенцiйноi економiчноi теорii. Воно й не дивно. Теорiя людськоi дiяльностi, розроблена в рамках неокласичноi економiчноi теорii, не була заснована на жодних емпiричних дослiдженнях у галузi прийняття рiшень або нейробiологii. Натомiсть, на вiдмiну вiд астрономii та фiзики, де спостереження заклали пiдвалини майбутнiх теорiй, в економiцi все навпаки: спершу з’явилася правдоподiбна теорiя про те, як люди мають приймати економiчнi рiшення, а тодi почалися екстраполяцii на основi вихiдних припущень.

Однак такi припущення, попри зручнiсть у використаннi, можуть виявитися абсолютно хибними.