Читати онлайн «Книга пісень (збірка)» Генріх Гейне

Книга пiсень
Генрiх Гейне




Генрiх Гейне

Книга пiсень

Переклад Лесi Украiнки


Lyrisches Intermezzo з «Книги пiсень»





Лiричнi спiванки





1


Коли настав чудовий май,
Садочкiв розвивання,
Тодi у серденьку моiм
Прокинулось кохання.
Коли настав чудовий май,
І пташок щебетання,
Тодi я милiй розказав
Мою журбу й кохання.




3


І рожу, й лiлею, i сонце, й голубку
Я все те, здавалось, любив до загину.
Тепер не люблю iх, — одну маю любку,
Дiвчину-рибчину, перлину едину;
Вона-бо кохання первiсточка гожа, —
І сонце, й лiлея, й голубка, i рожа.




5


Твое обличчя любе, миле,
Колись менi щоночi снилось,
Тепер обличчя янголине
Блiде — вiд жалю так змiнилось;
Смерть поцiлунок свiй положить
Блiдий на устоньках прекрасних,
І згасне те небесне свiтло,
Що сяе в оченьках тих ясних.




6


Обличчям до мого обличчя склонись,
Хай сльози поллються в нас спiльно,
І серцем до серця мого притулись,
Хай пломiнь еднаеться вiльно.
Коли нашi сльози джерелом буйним
В велике те вогнище зринуть, —
Я хочу востанне тебе обiйнять
І з жалю-кохання загинуть!




8


На небi нерухомо
Зiрки яснi стоять
Лiт тисячi i любо
Зглядаються, зорять.
Хороша в зiрок мова,
Багата i ясна,
Та тiльки невiдома
Фiлологам вона!
Я ж тую мову знаю,
Менi вона своя,
Коханоi обличчя —
Граматика моя!




9


Тебе, моя любко едина,
На крилах пiсень понесу
Над Ганг, — там розкiшна краiна,
Там знаю долину-красу.
В саду там при мiсячнiм свiтлi
Чудовii рожi цвiтуть;
Там лотосу квiтки розквiтли,
Сестрицю свою вони ждуть.
Смiються фiалочки гожi,
Глядять в небеса на зiрки,
І тихо шепочуться рожi,
Запашнii кажуть казки.
Бiжать, доступаючи злегка,
Газелi стрункi, сторожкi;
Шумлять i лунають здалека
Тi хвилi святоi рiки.
Там сядемо, любко, з тобою
Де пальми красують ставнi.
Нап’емось кохання й спокою,
Присняться нам сни чарiвнi.




12


Ти не любиш мене, ти не любиш мене,
Я не дуже за тее журюся;
Як погляну на личенько любе, ясне,
То веселий, мов цар, я роблюся.