Читати онлайн «Князь Єремія Вишневецький» Іван Нечуй-Левицький

Князь Єремiя Вишневецький
Іван Семенович Нечуй-Левицький




Іван Нечуй-Левицький

КНЯЗЬ ЄРЕМІЯ ВИШНЕВЕЦЬКИЙ





I


В першiй половинi XVII вiку князь Михайло Вишневецький був один з найбагатiших магнатiв на всю Украiну й Польщу. Вiн мав великi маетностi на Волинi, на Подолi, в Галичинi й на Бiлiй Русi. Це була його батькiвщина й дiдизна. Польський король затвердив за ним i за його родом ще й усю Лубенщину: усi землi на рiчцi Сулi з мiстами Хоролом, Ромнами, Прилуками, усi землi до самоi тодiшньоi московськоi границi, котрими з давнiх-давен обладували канiвськi мiщани.

Князь Михайло жив недовго. Його жiнка Раiна, з роду молдавських господарiв Могил, зосталась удовою з недолiтком сином Єремiею. Вона доводилась сестрою киiвському митрополитовi славному Петровi Могилi. Михайлiв брат, князь Костянтин Вишневецький, став за опiкуна удовi та небожевi Єремii.

Княгиня Раiна проживала з сином у волинських маетностях у Вишневцi, де був палац покiйного князя Михайла. Але Єремiя пiдростав. Настав час давати в науку молодого князя. Раiна переiхала до Киева й оселилась в своему палацi на Старому Киевi. Вона приставила до сина одного студента Киево-Могилянськоi колегii за вчителя. Сам префект колегii, старий чернець, приiздив в палац, щоб наглядати за вченням молодого княжати i сам виясняв Єремii початки православноi вiри.

Єремiя Вишневецький рано зоставсь сиротою.

Пiсля смертi матерi Раiни його взяв до себе його опiкун, дядько, брат вдругих Єремiiного батька Михайла Вишневецького. Князь Костянтин вже давно перейшов на католицьку вiру й спольщивсь. Але вiн не насмiливсь навертати до католицькоi вiри свого молодого небожа Єремiю й через те запросив студентiв киiвськоi колегii вчити Єремiю наукам в своему палацi. Як Єремiя вже пiдрiс, князь Костянтин звелiв лаштуватись в дорогу i сам одвiз свого небожа в Львiв, щоб дати його в езуiтську колегiю, маючи певну надiю, що Єремiя вийде з колегii од езуiтiв католиком.

Раннiм ранком вони виiхали з двору князiвського палацу в Киевi у важкому здоровому ридванi. А за ними потяглись хури, навантаженi всяким добром, та повозки, на котрих iхали служники князя Єремii та шляхтич православноi вiри пан Коноплiнський як доглядач княжати Єремii.

Баскi та прудкi конi князiвського поiзду бiгли, наче заiграшки. День був погожий.