Читати онлайн «Кіт у чоботях» Микола Хвильовий

Кiт у чоботях
Хвильовий Микола




Микола Хвильовий

КІТ У ЧОБОТЯХ





І


Отже, про глухе слово: Гапка — глухо, ми ii не Гапка, а товариш Жучок. Це так, а то — глухо.

А от гаптувати — це яскраво, бо гаптувати: вишивати золотом або срiблом.

…А то бувае гаптований захiд, бувае схiд, це коли пiдводиться або лягае заграва.

Гаптований — запашне слово, як бувае лан у вереснi або трави в сiновалах — трави, коли йде з них дух бiляплавневоi осоки.

Гапка — це глухо. Ми ii: товариш Жучок.

І личить.

…От вона:

Це тип: «кiт у чоботях»? Знаете малюнки за дитинства: «кiт у чоботях»? Вiн дуже комiчний. Але вiн теплий i близький, як неньчина рука з синьою жилкою, як прозорий вечiр у червiнцях осени.

«Кiт у чоботях» — це товариш Жучок. От.

А тепер я питаю:

— Вiдкiля вони вийшли — товаришi Жучки? Скiльки iх вийшло? Га?

А пройшли вони з краю в край нашу запашну червiнькову революцiю. Пройшли товаришi Жучки, «кiт у чоботях».

…Ах, я знаю: це Жовтнева тайна. Вiдкiля вони вийшли — це Жовтнева тайна.

…Сьогоднi в степах кiнноти не чути, не бачу й «кота в чоботях».! Вiдкiля прийшов, туди й зник.

…Зникли, розiйшлись по шляхах, по кварталах, по глухих дорогах республiки.

«Кiт у чоботях» — це муралi революцii.

І сьогоднi, коли голубине небо, коли вiтер стиха лоскоче мою скроню, в моiй душi васильковий сум.

Так! Я хочу проспiвати степову бур’янову пiсню цим сiреньким муралям. Я дуже хочу, але я не можу: треба, щоб була пiсня пiсень, треба, щоб був гiмн.

Тому й васильковий сум: хiба я створю гiмн «коту в чоботях», щоб понести цей гiмн у глухi нетрi республiки? Хiба я створю гiмн?

От ii одiж:

— Блюза, спiдничка (зимою стара шинеля), капелюшок, чоботи. Блюза колiр «хакi», без гудзикiв, колiр «хакi» — це ж зелений, а вся революцiя стукае, дзвенить, плужить, утрамбовуе по ярках, по бур’янах, бiля шахти — де колiр «хакi».

Вся революцiя без гудзикiв, щоб було просторо, щоб можна розправитись, зiтхнути вiльно на всi легенi, на всi степи, на всi оселi…

— На ввесь свiт!

Спiдничка теж «хакi», а коли й не так, то все одно так, бо колiр з бур’янiв давно вже одбився в нiй. Так, i спiдничка теж «хакi». Вона трiшки подерта спереду, трiшки ззаду, трiшки по боках.