Читати онлайн «Кінець дороги» Мері Ловсон

Кiнець дороги
Мерi Ловсон


Дiапазон подiй у романi Мерi Ловсон воiстину неосяжний – вiд славнозвiсноi «срiбноi лихоманки» в канадськiй провiнцii Онтарiо на початку ХХ столiття до Лондона через 60 рокiв. Письменниця з надзвичайною точнiстю описуе нюанси й перипетii в життi великоi родини, усi члени якоi сповненi суперечливих прагнень, та не наважуються знехтувати своiм обов’язком стосовно одне одного. Це тонка, iронiчна i вдумлива проза, справжня «сiмейна сага» для поцiновувачiв глибоких романiв.





Мерi Ловсон

Кiнець дороги



Mary Lawson

Road ends



© Mary Lawson, 2013

© О. Гординчук, переклад з англ., 2018

© «Фабула», макет, 2018

© Видавництво «Ранок», 2018


* * *


На пам’ять про моiх батькiв







Пролог


Струан, серпень 1967 року



Дорога зовсiм заросла, тож iм доводилося зупиняти машину разiв зо п’ять, щоб зрубати кущi чи вiдтягнути набiк поваленi дерева. Одного разу шлях iм перепинила величенька береза й вони взялися ii розпилювати поперечною пилкою. Саймоновi ще нiколи не доводилося бачити поперечну пилку, не кажучи вже користуватися, тож вiн, як i варто було очiкувати, майже нiчим не допомагав, але пiдсмiхатися над ним лише додавало розваги.

– Тiльки гляньте на це дитя асфальту, – сказав Том. – Якщо не забереш звiдти ногу, залишишся без неi. Добре, так краще. А тепер тягни пилку просто на себе… пильнуй, щоб полотно не погнулося, iнакше вона застрягне.

Саймон узявся за ручку пилки й потягнув. Полотно застрягло.

– Як я й казав… – мовив Том, поправляючи пилку. Саймон потягнув знову. Полотно застрягло.

– От ми вдома маемо справжнi пилки, – озвався Саймон. – Клацнув вмикачем – i готово! Цiлий цей штат можна було б випиляти за десять хвилин. – Вiн був американець, з Алабами, й трохи розтягував слова. Том боявся, що вiн за цiлий тиждень знудиться тут, у iхнiй глушинi, але той охоче погоджувався на що завгодно i, здавалося, добре проводив час.

– Провiнцiю[1 - Маеться на увазi адмiнiстративна територiальна одиниця.], – вiдказав Том. – А не штат. І справдi, я легко можу уявити тебе з бензопилкою. Попередь мене заздалегiдь, гаразд? Я емiгрую.

Вiн потягнув пилку назад, а тодi спинився, зауваживши, пiд яким кутом сонячне свiтло падае крiзь гiлля, i глянув на годинника.