Читати онлайн «Історія світу в 10 1/2 розділах» Джуліан Барнз

Історiя свiту в 10 1/2 роздiлах
Джулiан Барнс


Усесвiтнiй потоп з погляду… жука, який випадково опинився на ковчезi. Праведник Ной, який заливае горе алкоголем та страждае вiд депресii. Людина, що врятувалася з «Титанiка», i людина, яку з’iв кит. Актор-мандрiвник, котрий шукае натхнення в джунглях. Модель нового Раю, схожого на супермаркет. Пекло, що мае вигляд парку атракцiонiв…

Десять з половиною роздiлiв про химерний свiт i важливi речi, якi нас оточують.





Джулiан Барнс

Історiя свiту в 10 1/2 роздiлах



Присвячую Пет Кавано







1. Пасажири без квиткiв


Бегемотiв[1 - Ідеться не про гiпопотамiв, а про велетенських iстот, згаданих у Бiблii, зокрема в книзi Йова (40:15—23, тут i далi Святе Письмо в перекладi І. Хоменка), де Бог говорить: «Ось бегемот, що Я створив. Вiн iсть траву, як вiл. Глянь, що за сила в його крижах, що за потуга в його черева м’язах! Махне хвостом, неначе кедром, жили його бедер переплелися. Костi його, неначе мiднi труби, члени його, немов залiзнi прути. Вiн – Божих дiл початок, вiн створений тираном над товаришами. Гори дають йому поживу, там граються усi звiрi дикi. Пiд лотосами вiн собi лягае, сховавшись в очеретi та болотi. Лотоси вкривають його тiнню, навкруги нього водянi верби. Йому байдуже, як рiка бушуе, вiн не боiться навiть, коли Йордан по рот сягае». (Тут i далi прим. перекл.)] посадили в трюм, а з ними й носорогiв, гiпопотамiв i слонiв. Використовувати iх як баласт було розумним рiшенням – але запах можете уявити. А прибирати за ними не було кому. Чоловiки не встигали, i так перевантаженi графiком годiвлi, а iхнi жiнки, якi пiд хвилями смороду з усiх усюд, певне, тхнули так само жахливо, як i ми, були занадто нiжнi для такоi справи. Так що коли вже хтось мав чистити стiйла – то тiльки ми. Кожнi кiлька мiсяцiв пiдiймали важку ляду задньоi палуби i впускали птахiв-чистильникiв. Ну й запах треба було випустити (крутити лебiдку охочих нiколи забагато не бувало); потiм шiсть-вiсiм найменш перебiрливих птахiв обережно з хвилину кружляли навколо ляди i тiльки тодi спускалися в неi. Не пригадаю, як вони звуться – та й нема вже тiеi пари, – але ви розумiете, яких я маю на увазi.