Читати онлайн «Історія лікаря Дуліттла, його незвичайного життя на батьківщині і надзвичайних пригод в чужих країнах» Г'ю Лофтінг

Історiя лiкаря Дулiттла, його незвичайного життя на батькiвщинi i надзвичайних пригод в чужих краiнах
Г’ю Лофтiнг


Шкiльна бiблiотека украiнськоi та свiтовоi лiтератури
Г’ю Лофтiнг (1886–1947) – британський письменник, вiдомий автор циклу творiв про лiкаря Дулiттла, який розумiе мову тварин i який iм допомагае. Перша книга – «Історiя лiкаря Дулiттла, його незвичайного життя на батькiвщинi i надзвичайних пригод в чужих краiнах» – була видана 1920 року з iлюстрацiями самого Лофтiнга й одразу полюбилася читачам – i дорослим, i дiтям. Популярнiсть ii була такою, що письменник продовжив писати iсторii про незвичайного лiкаря. …У невеличкому мiстечку Паддлбi-на-Болотi жив лiкар Дулiттл. Вiн дуже любив тварин i навiть за допомогою своеi папуги Полiнезii навчився iх розумiти i розмовляти з ними. З часом пацiентiв-людей у лiкаря ставало все менше, натомiсть пацiентiв-тварин – усе бiльше. І ось одного разу вiн довiдався, що в Африцi сталася епiдемiя i багато мавп загинуло. Лiкар Дулiттл вирiшуе здiйснити подорож до Африки та врятувати цих нещасних тваринок… Історii про лiкаря Дулiттла стали надзвичайно популярними в усьому свiтi, iх неодноразово екранiзували за участi найвiдомiших акторiв, створювали мультфiльми. У перекладi украiнською ця книга виходить вперше.








Г'ю Лофтiнг

Історiя Лiкаря Дулiттлa. Історiя лiкаря Дулiттла, його незвичайного життя на батькiвщинi i надзвичайних пригод в чужих краiнах



© Ю. В. Лисенко, переклад украiнською, 2020

© О. А. Гугалова-Мешкова, художне оформлення, 2020

© Видавництво «Фолiо», марка серii, 2010


* * *


Усiм дiтям, дiтям за вiком i дiтям у душi, я присвячую цю книжку







Перша глава. Паддлбi





Колись давно-давно, багато рокiв тому, коли нашi дiдусi й бабусi були ще маленькими дiтьми, жив собi один лiкар; звався вiн Дулiттл, Джон Дулiттл, i був доктором медицини, а це значить, що був вiн справдi гарним лiкарем i дуже багато знав.

Мешкав вiн у невеличкому мiстечку, яке називалося Паддлбi-на-Болотi. Усi жителi мiстечка, i старi, i молодi, добре знали його. Тож коли вiн проходив вулицею у своему високому цилiндрi, усi казали: «Он iде наш Лiкар! Ото розумний чоловiк!» А собаки i дiти збiгалися звiдусiль i йшли за ним слiдом; i навiть ворони, якi оселилися на церковнiй дзвiницi, починали каркати й кивати головами.