Читати онлайн «Інструктор із тенісу» Оксана Забужко

Інструктор iз тенiсу
Оксана Стефанiвна Забужко


Тут могла б бути ваша реклама
«Інструктор бентежиться, як пацан: словесна гра – то вже мiй Вiмблдон, моя подача з крутим пiдрiзом, яку вiн годен хiба що провести очима, – таких м’ячiв ловити явно не звик, i не варто вганяти хлопа в краску нi за що нi про що… Колись я полюбила Олега саме за те, як, мало не вiд першого знайомства, смiливо був ринувсь навперейми всiм моiм подачам, показавши себе справдi партнером, здатним витримувати темп, – заснидiвши розумом на своiх однотипних дiлових оборудках, вiн явно тiшився, розминаючи затерплi в безруховi дiлянки мозку, з наростаючою втiхою брав бiльшiсть моiх "м’ячiв", а тi, котрi пропускав, вiдступаючись, викликали в нього безкорисливо-щирий захват, майже порив аплодувати, як у мене – споглядання з лавочки за грою iнструктора: екстатичний, ледь не побожний подив перед виявом чистого артистизму, i пiд одну з таких хвилин Олега й прорвало на освiдчення, досi пам’ятаю його заворожений погляд за-мить-до-того, – щойно перегодом виявилося, що то був чи не найспонтаннiший учинок у його життi, загалом вельми жорстко спланованому й контрольованому, але тодi ми були ще по-справжньому щасливi… Чого Олеговi не уйняти – це спортивноi витривалости: зрештою, i в тенiс вiн грае з дитинства…»





Оксана Забужко

Інструктор iз тенiсу



Я його дратую, це абсолютно очевидно. Нiчого дивного: на гадку про те, як я виглядаю збоку – корова коровою, з незграбно розчепiреними ногами й судомно затиснутою в жменi ракеткою (i яким чином така неприродна поза виходить у них грацiозною? – от хоч би i в тих баришень на сусiдньому кортi, зовсiм молодесеньких, не iнакше якихось жирних донечки, та, що справа, гумова ляля-блондинка, раз у раз без потреби картинно стрiпуе довгим розпущеним волоссям, перехопленим над чолом бiлою лентою: знае, стерво, що гарна! – а я своi руки вiдчуваю як кепсько пригнанi протези, i ноги також), – на гадку про це трагiкомiчне видовище мене й саму нудить, i чувака, по правдi, шкода: теж менi заняття для психiчно здорового хлопа – воловодитися за десять баксiв на годину з отакими гергепами (мабуть, думае: «Ну й тупиця!»), та мене б i за сотку не вистачило!… Але помогти йому я нiчим не можу – хiба пояснити, що в дiйсностi я далеко не така тупа, як показуюся на кортi.