Читати онлайн «Глитай, або ж Павук» Марко Лукич Кропивницький

Глитай, або ж Павук
Марко Лукич Кропивницький




Марко Лукич Кропивницький

ГЛИТАЙ, АБО Ж ПАВУК


Драма у 4-х дiях i 5-ти одмiнах





ЛИЦЕДІЇ


Йосип Степанович Бичок, багатий удовець, лiт 65.

Мартин Хандоля, багатий селянин, лiт 48

Стеха, стара баба.

Олена, ii дочка.

Андрiй Кугут, чоловiк Олени.

Христя, дiвчина, подруга Олени.

Іван Павлович, заiжджий мiщанин.

Юдко, шинкар.

Зборщик.

Кiндрат, хлопець, наймит Бичкiв.

1-й 2-й чоловiки.

3-й

1-а

1 молодицi.

2-а

Дiвчина, лiт восьми. Двое малих дiтей. Парубки, дiвчата й селяни.

Дiеться у Херсонщинi.




ДІЯ ПЕРША



Вулиця на селi. Управоруч домок з дерев'яним дахом i гайком, полiворуч шинок з табличкою: "Роспивочно i навинос". Далi хати, токи, клунi, огороди, садки, криницi з журавлями, ледве мрiють вiтряки.




ЯВА 1


Бичок i Мартин стоять бiля Ганку.

Мартин(пiд чаркою надто). Йосип Степанович, слухайте сюди: я ж кажу, не дае Юдко Мартиновi набiр, не дае. Не треба! Мартин питиме на готовi… Ого-го, поздоров боже Йосипа Степановича, то й грошi повсякчас знайдуться, — чи так?

Бичок. А хто ж, государю мiй, окрiм мене, усiх вас рятуе i визволя з усякоi оказii?

Мартин. Ви, спасибi вам! І багато людей повiк вам будуть дякувати за вашу прихильнiсть… Хоч деякi люди й кажуть: "Не вiр, мовляв, Йосиповi, бо вiн тебе втопе!.."

Бичок(смiючись). Якi ж то люди?

Мартин. Та хiба iх кожного згадаеш? Вже коли я вам кажу, що говорють, так воно так i е!

Бичок. Не люди то, а недолюдки! Бач, вже iм життя мое по-божому та мое чесне iмення завадило гiрш болячки, через те й пащекують; ото, государю мiй, заздрiсть ними орудуе i примушуе iх лихословити на кожного чесного чоловiка… (Зiтхае). Я ж кажу, що iнший би чоловiк, учувши про себе таку лиху славу, сказав би: "Не варт пiсля цього робити добре людям, хай iм враг!.." Ось що iнший сказав би. А я цього нiколи не скажу: я нiколи не зверну з того шляху, на який напутив мене сам господь i яким належить iти кожному християниновi й богобоязному чоловiковi, я нiколи не перестану помагати кожному бiдоласi, як i доперва допомагав, i кожного визволятиму з оказii й навчатиму усьому якнайкраще!.. (Пiдiйми очi до неба).

Мартин(зiтхае). Спасенна ви душа!

Бичок. Нехай мене замiсть дяки кленуть, нехай навiть плюють менi межи очi, а я з свого шляху не зверну!..

Мартин.