Читати онлайн «Героїчні канікули» Олександр Гаврош

Героiчнi канiкули
Олександр Дюлович Гаврош


Машина часуМузей пригод #3
Фантастична повiсть Олександра Гавроша «Героiчнi канiкули» – третя книжка серii «Музей пригод» (двi попереднi – «Музей пригод» та «Врятувати Тараса Шевченка» – вийшли друком у видавництвi «Фолiо»). Веснянi канiкули обернулися для Яся Попадинця неабиякими пригодами, адже вiн вирушив зi своiм дiдусем Лук’яном на Закарпаття – у мiсто Хуст, де той народився i де була похована його мати. Ясiв дiдусь перед смертю вирiшив знайти хоч якусь iнформацiю про свого батька, який загинув ще до його народження. І як же здивувався Ясь, побачивши у Хустському краезнавчому музеi уже знайоме крiсло-гойдалку – загадковий портал перемiщення в часi. І, звичайно ж, метикуватий хлопчина не збирався втрачати свiй шанс побувати у минулому. Цього разу вiн опинився у тому ж Хустi, тiльки 1939 року, коли вирiшувалася доля Закарпатськоi Украiни, зустрiвся зi своею прабабцею Марiчкою, тодi ще 18-рiчною дiвчиною, i таки дiзнався, що його прадiд – сiчовик Іван Лазорик – загинув, захищаючи незалежнiсть Карпатськоi Украiни.





Олександр Гаврош

Героiчнi канiкули



ISBN 978-966-03-8059-2

ISBN 978-966-03-9198-7



© О. Д. Гаврош, 2020

© В. В. Цах, iлюстрацii, 2020

© О. А. Гугалова-Мешкова, художне оформлення, 2020

© Видавництво «Фолiо», марка серii, 2018


?










Роздiл 1


Я не становлю нi для кого загрози. Окрiм себе. Тому ще раз глибоко видихнув на повнi груди, вiдкрив листа на екранi й перечитав:



«Любий синку! Цей мiсяць показав, наскiльки ти менi дорогий i рiдний. І навiть океан нових вражень не може замiнити твою вiдсутнiсть. Спостерiгаючи неймовiрну Америку, дуже шкодую, що тебе нема поруч. Радiсть вiд побаченого була б у рази бiльшою! Але що поробиш – зараз у тебе навчальний рiк. Тож iншого варiанту нема: треба вчитися, здобувати знання. Але в майбутньому ми неодмiнно сюди приiдемо вдвох. Я тобi обiцяю, а ти знаеш, що твiй татусь завжди тримае слово.

Обiймаю i цiлую твою ясну голiвку!

Вiтання Попадинцю-найстаршому!

Тримайтесь!

    Дедi»

Ох уже цей тато! «Професор Глюкс»! Я кинув смартфон на лiжко. Чоловiковi невдовзi стукне п’ятдесятка, а вiн досi кривляеться. Теж менi «Дедi!». Це словечко з’явилося в нього вже в Америцi, куди вiн полетiв на три мiсяцi за програмою обмiну досвiдом.