Читати онлайн «Диктатор» Сергій Постоловський

Диктатор
Сергiй Русланович Постоловський


Його називали Диктатор. Його любили i ненавидiли, славили i проклинали. Але нiкого вiн не залишав байдужим. Це iсторiя президента Украiни, який поклав свое життя заради держави. Вiн не цурався смертноi кари, не покривав корупцiонерiв, не схиляв голови нi перед Росiею, нi перед Америкою. Вiн був таким, яким був, – Диктатором, котрий прагнув справжньоi демократii для свого народу. Це iсторiя, яку розповiв своему онуковi один з тих, хто був з Диктатором iз самого початку. Вона йде до нас з майбутнього 2068 року, коли старий чоловiк згадуе власну молодiсть i ту боротьбу, що стала сенсом життя багатьох украiнцiв. Це альтернативний сценарiй для Украiни, що стае можливим виключно завдяки безжальним, жорстоким iграм спецслужб, полiтикiв, дипломатiв та полiттехнологiв рiзних краiн свiту. Це Украiна, якоi ми ще не знаемо, але яку кортить побачити багатьом.





Сергiй Постоловський

Диктатор


Влада не даеться до всiх рук одразу. Вона як жiнка, що може належати одному чоловiковi.

    Павло Загребельний

Грiшнику нема спокутування. Найбiльше – прощення жертви. Але часто, навiть отримавши прощення, вiн не може жити.

    Жауме Кабре

У нього було життя, аби його прожити, битва, щоби боротися, i мета, заради якоi не шкода померти.

    Роберт Харрiс


© С. Р. Постоловський, 2020

© М. С. Мендор, художне оформлення, 2020



Героi та подii даноi книги е художньою вигадкою.

Можливий збiг з реальними людьми – випадковiсть.

Проте певнi факти хронологii i подiй взятi iз сучасноi iсторii.

Все iнше – спроба автора побудувати альтернативний сценарiй майбутнього.




Початок з кiнця


Перед Богом та iсторiею

– Вони так i стоять передi мною, синку. Усi моi хлопцi i тi нашi дiвчатка. Моi друзi. І що би хто сьогоднi не базiкав про них, не вiр нiкому! Все то брехня, данина вашiй клятiй модi, заздрiсть невдах. Правда нiколи не бувае зручною. Вона завжди болюча i неприемна. Правда гидка i дратiвлива. І так вже сталося, що на цьому свiтi залишилась тiльки одна людина, яка знае ту правду. Це я, Миколо. Твiй рiдний дiд.

Ми знаходимося у його свiтлiй та просторiй вiтальнi, вiд якоi вiе чимось далеким, таемничим, несказаним у свiй, назавжди втрачений час. І посеред того всього сидить вiн – чоловiк, чия кров тече в моiх жилах.