Читати онлайн «Доводи розсудку» Джейн Остен

Доводи розсудку
Джейн Остен


Свiт творiв англiйськоi письменницi Джсйн Остен (1775–1817) – свiт звичайних чоловiкiв i жiнок, доволi буденний, розмiрений i в той же час не позбавлений драматизму. Тонкий психолог i знавець людського серця, письменниця створила надзвичайно виразнi й правдивi образи. Їi героi – живi люди, з усiма iх достоiнствами i недолiками, здатнi i на високi почуття, i на великi помилки.

Ще зовсiм юною Енн Еллiот, героiня роману «Доводи розсудку», зустрiла свою любов, але змушена була вiдмовитися вiд коханого заради iнтересiв сiм'i. Довгi роки розлуки, що минули до iхньоi новоi зустрiчi, довели: час не власний над iстинними почуттями, i хоча крок до щастя зробити непросто, героi впевненi – лише доводи власного розсудку повиннi керувати нашими вчинками, стримувати пристрастi та застерiгати вiд зради, у тому числi вiд зради у коханнi…





Джейн Остен

Доводи розсудку





Роздiл І


Сер Волтер Еллiот з Келлiнч-холла в Сомерсетi був не такою людиною, щоб собi на втiху брати до рук iще якусь книгу, окрiм «Книги баронетiв». У нiй вiн шукав занять у години дозвiлля та розради в години смутку; в нiй вiн споглядав деякi грамоти, що збереглися зi стародавнiх часiв, пiдносячись духом вiд захоплення й пошани; у нiй вiн перегортав сторiнки з майже незлiченними iменами вискочнiв минулого столiття з жалем та зневагою, що легко звiювали його думки вiд обтяжливих домашнiх справ; у нiй, якщо жодна з iнших сторiнок була неспроможна допомогти, вiн завжди мiг прочитати власну iсторiю з жадiбною цiкавiстю, що нiколи не згасала; i саме на цiй сторiнцi звичайно вiдкривався улюблений том:


«ЕЛЛІОТ ІЗ КЕЛЛІНЧ-ХОЛЛА



Волтер Еллiот, народжений березня 1 дня 1760 року, взяв шлюб липня 5 дня 1784 року з Елiзабет, дочкою мiстера Джеймса Стiвенсона, маеток Саут-парк, що в Глостерському графствi. Вiд цiеi дружини вiн мав дiтей: Елiзабет, народжену червня 1 дня 1785 року; Енн, народжену серпня 9 дня 1787 року; мертвонародженого сина, листопада 5 дня 1789 року; Мерi, народжену листопада 20 дня 1791 року».