Читати онлайн «Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994» Роман Іваничук

Дороги вольнi i невольнi. Щоденники. 1991–1994
Роман Іванович Іваничук


Видання «Дороги вольнi i невольнi. Щоденники. 1991–1994» структурно складаеться з двох книг: «Благослови, душе моя, Господа!..» та «Мандрiвки близькi i далекi». У них синтезовано жанри подорожнього нарису й полiтичного щоденника, а також активно осмислюються подii минулого i сучасного Украiни.

Перша книга щоденникiв охоплюе кульмiнацiйний перiод боротьби за Украiнську державу. У нiй мiститься величезний пласт iсторичного матерiалу, що стосуеться як бiографii автора, так i долi Украiни, ii провiдних дiячiв, лiтераторiв.

У другiй книзi ii структурним стрижнем е опис подорожей, здiйснених автором упродовж життя. Цi подорожi з iсторii оберненi в сучасне, наповненi публiцистичним матерiалом, е пiдставою для медитацiй, роздумiв i узагальнень про долю Украiни, украiнський нацiональний характер, боротьбу нашого народу за свою свободу, що завершилася створенням власноi держави.

Щоденники е пiдсумком у доробку Р. Іваничука, мiстять його багаторiчну працю документального вiдтворення епохи.





Роман Іваничук

Дороги вольнi i невольнi

Щоденники

1991–1994



© Р. І. Іваничук, 2016

© В. В. Габор, упорядкування, 2016

© Л. П. Вировець, художне оформлення, 2016


Чи вiдкрили початок,

щоб шукати кiнець?

    Євангелiе вiд Томи. Книга перша






Книга перша

Благослови, душе моя, господа!





1


5 вересня 1991 року.

Живемо в добi, коли полiтики або нiчого не знають i не можуть передбачити майбутне, або зовсiм безсилi коригувати хiд iсторii, коли закони випливають iз несправедливих засад, а якщо i справедливими народжуються, то не е чиннi; коли церква, виборсавшись iз приниження i негоцii, виконуе не духовну, а полiтичну функцiю, – тож на допомогу людям, якi потрапили в безвихiдь, а радше впали у зневiру, приходять, немов у середньовiччi, ворожбити, вiдьми й упирi, а теж змодернiзованi види окультних сил – екстрасенси, контактери, iнопланетяни. Можливо, вже десь бродить по нашiй землi новiтнiй Гришка Распутiн…

Парадоксальним е те, що я пишу цi рядки через тиждень пiсля того, як Верховна Рада УРСР проголосила Акт Незалежностi Украiни, i в день пiдняття над будинком украiнського парламенту синьо-жовтого прапора.