Читати онлайн «Далеким шляхом» Юрій Логвин

Далеким шляхом
Юрiй Логвин


Герой оповiдi художник Оврул жив на берегах Днiстра у II тисячолiттi до нашоi ери. Чаклуни вигнали Оврула з рiдного племенi за непослух iхнiм настановам у малюнках. Вигнання прирiкало юнака на вiрну загибель. Але дивом вiн вижив, i почалися його нескiнченнi мандри в далеких краiнах. Вигнанець був учнем гончара в Грецii, рiзьбив скульптури на островi Крит, допомагав египетському художнику розмальовувати стiни палацiв. І тiльки на схилi свого довгого вiку Оврул змiг повернутися на береги Днiстра, щоб у малюнках розповiсти рiдному племенi про далекi свiти.





Юрiй Логвин

ДАЛЕКИМ ШЛЯХОМ





РОЗДІЛ ПЕРШИЙ


Це дiялося майже чотири тисячi рокiв тому. Одного сонячного лiтнього ранку берегом Днiстра вгору за течiею поволi йшов старий дiдусь. Вiн обережно переставляв тремтячi ноги, спираючись на важку, сучкувату палицю.

На кам’янистому пагорбi, якраз у тому мiсцi, де рiчка робила крутий поворот, старий зупинився, оглядаючи зелену долину, що розiслалася перед ним. З другого боку ii височiли рудi скелi.

Старий тихо промовив сам до себе, плямкаючи беззубим ротом:

– От я й на батькiвщинi. За день буду в селищi, – i замислився.

Вiн намагався пiдрахувати, скiльки ж рокiв вiн мандрував, але в нього нiяк це не виходило, бо спогади лiзли в голову.

Вiн був ще зовсiм хлопчиськом, коли до нього вже приходили i своi й чужинцi з проханням зробити фiгурки тварин i людей.

А юнаком вiн краще за старих ковалiв виливав iз бронзи зброю.

Йому пригадались суперечки з чаклунами i старими ковалями. Вони завжди намагалися примусити його працювати так, як iм хотiлося.

І от одного разу вiн рiзьбив фiгуру бога – заступника пастухiв. Чаклуни почали його лаяти, що обличчя бога дуже нагадуе живу людину i не викликае страху.

Вiн розсердився, що чаклуни заважають йому працювати, i не став iх слухати. Тодi його рiдний дядько вихопив у нього фiгурку i зiпсував ii.

Художник ще бiльше розсердився i вiдштовхнув дядька. Той поточився, упав i розбив собi об колоду голову.

Тодi чаклуни накинулись на непокiрного художника, хтось ударив його палицею ззаду, i вiн упав.

Чаклуни зiрвали з нього одяг i кинули голим посеред селища.

Вони вимагали його смертi, бо вiн пролив кров рiдного дядька.

А потiм чаклуни придумали ще страшнiшу кару.