Читати онлайн «Чужинець» Сімона Вілар

Чужинець
Сiмона Вiлар


Давня Русь, ІХ столiття. Впевнено й жорстоко правлять варязькi князi Аскольд i Дир, але наближаеться епоха нових правителiв. І ось уже сiе смуту серед племен на Днiпрi загадковий Торiр, таемно засланий до стольного граду за велiнням новгородського князя Олега, прозваного Вiщим. Помiчники Торiра – волхви Перуна – поливають брудом славнi iмена тутешнiх владик, славлячи мудрiсть i велич князiв новгородських. Суворий Торiр не зупиниться нi перед чим, щоб виконати волю Олега й посадити на киiвський престол нового володаря. Несподiвано шлях варягу заступае прекрасна й горда слов’янка Карина, яку вiн за iронiею долi врятував вiд смертi… Пiдступи ворогiв i зрадництво друзiв, небезпеки i битви, боротьба за владу, лiд i полум’я – хоробра слов’янська дiва i холодний скандинавський воiн зiйдуться в протистояннi i падуть, переможенi любов’ю…





Сiмона Вiлар

Чужинець








© Гавриленко Н. Г., 2017

© Книжковий Клуб «Клуб Сiмейного Дозвiлля», видання украiнською мовою, 2018

© Книжковий Клуб «Клуб Сiмейного Дозвiлля», переклад та художне оформлення, 2018


* * *




Передмова


Дiя роману Сiмони Вiлар «Чужинець» вiдбуваеться наприкiнцi IX столiття – то був час, коли зароджувалась наша державнiсть, час, про який у лiтописi мовиться: «звiдки почалась Руська земля». І хоча ця епоха надзвичайно важлива для становлення всiх трьох схiднослов’янських народiв, на жаль, про неi вiдомостей зовсiм обмаль. Та й те, що нам вiдомо, належить радше до царини легенд, анiж справжньоi iсторичноi дiйсностi. Проте талант письменника в тому й полягае, щоб вдихнути життя навiть у той неймовiрно далекий вiд нас свiт. І книжка вводить читача в атмосферу покликаного до життя минулого – воно насичене звуками, запахами, барвами i людськими переживаннями.

Сiмона Вiлар змальовуе Давню Русь такою, якою ii народжуе творча уява письменницi. Цей свiт напрочуд гарний, привабливий, але й жорстокий – людськi бажання, саме життя в ньому знецiненi. Величезна Русь ще тiльки-но зачинаеться, ii племена роздробленi й живуть кожне власним життям, за своею правдою. Що iх об’еднуе? В основному вiра у спiльних богiв.