Читати онлайн «Через кладку» Ольга Кобилянська

Через кладку
Ольга Кобилянська


ШЕДЕВРИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ #1
«Через кладку» Ольги Кобилянськоi – соцiально-психологiчна повiсть, одна з пiзнiх повiстей авторки, присвячена темi iнтелiгенцii***. Найвiдомiшими творами авторки е «Земля», «Людина», «Через кладку», «Царiвна», «У недiлю рано зiлля копала», «Valse melancolique», «Некультурна», «Аристократка» та iн. Ольга Кобилянська – видатна украiнська письменниця, яка працювала у жанрi соцiально-фiлософськоi та психологiчноi прози.





Ольга Кобилянська

ЧЕРЕЗ КЛАДКУ




Повiсть




I


Я всiх знав отих, про котрих буду писати, старших i молодших, жiнок i мужчин; ба одна часть iх мешкала навiть в домi моiх родичiв, в горах, у невеликiм мiстi. К., саме в роках, як вступив я в державну службу практикуючи i жив враз з родичами. З того часу, а мав я тодi 25 рокiв, – походили якраз тi знайомства, про котрi хочу писати. Не тому, щоб з моiх записок вийшов якийсь закiнчений роман або новомодна повiсть, а так, – щоб вдоволити самого себе.

Я чую хвилинами свою душевну самоту, мов щось живе. Чую, як вона лiзе на мене, вимагае, випрохуе щось вiд мене, а далi бере верх надi мною. Інодi переловлюю себе на тiм, що вона посунула свiй вплив на мене так далеко, що вiдбирае менi право мови, – i через те став я поза моiм урядом[1 - Уряд – урядова служба, заняття на службi.] маломовним, а товаришi й колеги зробили з мене чудака!


* * *

Я не жонатий. Живу один лиш з матiр'ю своею. Становисько в мене гарне, е i маеток; але проте я не женився. Замолоду не було як, а тепер… ет!.. що значить «тепер»? Однак це поки що не належить до моiх записок. Я про iнших хочу писати, цiлком спокiйно… цiлком так, як буде менi приказувати настрiй. І я цiкавий, що з того вийде, до чого може допровадити чоловiка самота. Буду прясти свою бiлу вовну, доки схочу сам. Щоденник з молодих лiт у мене е (в менi ж бо, як запевняли мене вже замолоду, лiтератська жилка (по кiм?!); отже, я зiбрав оцей матерiал, себто щоденник, нотатки, листи i т. iн., i буду писати. Вриваючи тут i там, може часом i з паузами цiлих рокiв, але що постановив… доведу до кiнця.