Читати онлайн «Бояриня» Леся Українка

Бояриня
Леся Украiнка




Леся Украiнка

БОЯРИНЯ





I


Садок перед будинком не дуже багатого, але значного козака з старшини Олекси Перебiйного. Будинок виходить у садок великим рундуком, що тягнеться вздовж цiлоi стiни. На рундуку стiл, дзиглики, на столi прилагоджено до вечерi. Стара Перебiйниха дае останнiй лад на столi, iй помагае дочка ii Оксана i служебка.

Через садок до рундука iдуть Перебiйний i Степан, молодий парубок у московському боярському вбраннi, хоча з обличчя його видко одразу, що вiн не москаль.

Перебiйний(до гостя)

Моя стара управилась хутенько!
Дивись, уже спорудила й вечерю,
поки ми там на цвинтарi балачки
провадили.

Перебiйниха(зiходить трохи з рундука назустрiч гостевi)

Боярине, прошу
зажити з нами хлiба-солi.

Степан(уклоняючись)

Рад би,
шановна панiматко, та не смiю,
коли б не гнiвались старi бояри, —
я й так уже давно вiд них одбився.

Перебiйний

Про них ти не турбуйся. Пiдкоморiй
iх запросив на бенкет, а тебе
я випрохав до нас: «Я сам, – кажу iм, —
щось недугую трохи, то не можу
на бенкетах гуляти, а Степана,
по давнiй приязнi до його батька,
хотiв би пригостити в себе в хатi.
Вiн молодик, йому ще не пристало
на бенкети великi учащати».
Боярам, видко, вже запах медок
та варенуха, отже, роздобрились
та й мовили: «Нехай собi парнiшка
сидить у тебе хоч i до вiд’iзду.
Навiщо вiн нам здався?»

Степан

От спасибi,
панотченьку!

(Зiходить на рундук з господарями.)

Перебiйний

Я джурi накажу,
нехай перенесе твое манаття
до нас, та й заберу тебе в полон,
поки не визволять бояри.

Степан

Боже!
Такий полон милiший од визволу.

Перебiйниха(до Оксани)

Пiди лиш, доню, там пошли Семена.

(Оксана виходить i незабаром вертаеться.)

Степан

Якби лиш я не став вам на завадi…

Перебiйниха

Ото б таки! Ще в нас у хатi стане
для гостя мiсця!

Перебiйний

Ти, синашу, в мене
забудь всi церегелi. Таж зо мною
небiжчик батько твiй хлiб-сiль водив,
укупi ми й козакували.

(Садовить Степана i сам сiдае при столi. До Оксани.)

Дочко,
ти б нас почастувала на початок.

(Оксана наливае з сулiйки двi чарки – батьковi й гостевi.)

Оксана

Боярине, будь ласка, призволяйся.