Читати онлайн «Біда бабі Палажці Солов’їсі» Іван Нечуй-Левицький

Бiда бабi Палажцi Солов'iсi
Іван Семенович Нечуй-Левицький




Іван Нечуй-Левицький

Бiда бабi Палажцi Солов'iсi





Бiда бабi Палажцi Солов'iсi


Ще до великоi заливи 1886 року баба Палажка овдовiла. Другий Палажчин чоловiк, Терешко Соловейко, ще за свого живоття одрiзнив i видворив свого старшого сина, Палажчиного пасинка: поставив для його опрiчну хату па левадi i видiлив частку поля. А як вiн почав слабувать i постерiг, що вже смерть за плечима, то написав духовницю, в котрiй одну половину поля одписав меншому синовi Петровi, а другу половину бабi Палажцi до ii живоття.

Старий Соловейко добре знав, яка на вдачу баба Палажка; знав вiн, що й Петро вдався на вдачу в свою матiр. І мати й син були непомирливi. Заводiяки, опришкуватi та лайливi. Соловейко добре вгадував, що Петро буде зобижати та кривдить матiр, бо ще за його життя вони не мирили i тiльки те й робили, то гризлись та лаялись. Син був непокiрливий, а його друга жiнка Оришка була сердита, нездатлива й натуриста i так само не слухала свекрухи, як i перша Петрова жiнка Олена. Соловейко боявся, щоб баба Палажка коли-небудь не кинулась з сокирою рубать синовi пiч та припiчок, як рубала колись пiч своему пасинковi в противнiй хатi, або щоб часом не рубнула з нестями сокирою й сина по спинi або й по головi. Бо вона була битлива: як тiльки полаеться з сином або з невiсткою, то так i вперiщить чим-небудь, що трапиться напохватi. Виправивши духовницю в волостi, Соловейко ще перед смертю оддав ii Палажцi на схованку. Баба сховала бомагу в своiй скринi i ключ од скринi прив'язала на шнурку до пояса. Але як помер старий Соловейко, вона вийняла духовницю з скринi, бо добре знала, що сини та дочки нишпорять в хатi, добирають ключа до скринi i без сорому крадуть в матерiв грошi.

Довго думала баба, де б то сховать духовницю так, щоб син не знайшов. Засунула вона ii за великий образ пiд рами, що висiв на покутi; але вона знала, що в це мiсце небезпечно класти, бо селяни звичайно ховають не тiльки бомаги, але навiть асигнацii за образами. Баба догадалась, що син та невiстка переднiше од усього шукатимуть духовницю за образами або в ii скринi.

Довго мiркувала баба i, нарештi, надумалась.