Читати онлайн «Беззаперечна правда» Майк Тайсон, Ларрі Сломан

Беззаперечна правда
Майк Тайсон

Ларрi Сломан


«Беззаперечна правда» – книга-сповiдь американського професiйного боксера Майка Тайсона, написана у спiвавторствi з Ларрi Сломаном.

Абсолютний чемпiон свiту з боксу у надважкiй категорii, перший володар трьох чемпiонських поясiв за версiями WBC, WBA i IBF – усi цi звання Майк отримав, коли йому виповнився лише 21 рiк.

Дитина негритянського гетто Нью-Йорка з усiма наслiдками, що з цього випливають, вiн не змiг пройти випробовування всесвiтньою славою та великими грошима, що принесли йому чемпiонськi титули.

Свое прiзвисько Залiзний Майк вiн отримав за жорстку та брутальну поведiнку як на ринзi, так i в життi. Засуджений до 6 рокiв ув’язнення за неправдивим звинуваченням у згвалтуваннi, пацiент центрiв допомоги наркота алкозалежним, вiн вiднайшов у собi сили повернутися до нормального життя.

Ця книга про злети i падiння, про вiру, силу волi та кохання, якi дають змогу людинi залишатися чемпiоном власного життя.



У форматi PDF A4 збережений видавничий макет.





Майк Тайсон, Ларри Сломан

Беззаперечна правда



Copyright © 2013 by Tyrannic Literary Company, LLC

All rights reserved.

© А. Дiамант, переклад украiнською, 2020

© М. Мендор, художне оформлення, 2020


* * *


Ця книга присвячена всiм вигнанцям – усiм, хто коли-небудь був завороженим, кинутим на дно життя, приспаним транквiлiзаторами, побитим, помилково звинуваченим i не здатним приймати любов.







Пролог


Бiльшу частину шести тижнiв мiж моiм обвинуваченням та засудженням за згвалтування я провiв роз’iжджаючи краiною й зустрiчаючись iз рiзними моiми подружками. Це був мiй спосiб попрощатися з ними. А коли я був не з ними, то вiдбивався вiд усiх жiнок, якi робили менi пропозицii. Куди б я не пiшов, скрiзь були жiнки, якi пiдходили до мене i говорили: «Та давай, я не буду звинувачувати тебе в згвалтуваннi. Пiшли зi мною. Я дозволю тобi зробити вiдео». Пiзнiше я зрозумiв, що це був iхнiй спосiб сказати: «Ми знаемо, що ти не робив цього». Але тодi я сприймав це по-iншому. Я вiдповiдав обурено i грубо. Хоча вони говорили це просто, щоб пiдтримати мене, менi було занадто боляче, щоб усвiдомити iх намiри. Я був слiпим, божевiльним, зажартим малим, якому випало багато в чому вирости.

Проте частково мiй гнiв був виправданим.