Читати онлайн «Безбарвний Цкуру Тадзакі та роки його прощі» Харукі Муракамі

Безбарвний Цкуру Тадзакi та роки його прощi
Харукi Муракамi


Харукi Муракамi – найвiдомiший сучасний японський письменник. Його твори видано мiльйонними накладами у 50 краiнах свiту. Сьогоднi, вiдзначений великою кiлькiстю лiтературних нагород, письменник входить до сотнi найвпливовiших людей свiту за версiею журналу Time. Роман «Безбарвний Цкуру Тадзакi та роки його прощi» критики вважають одним з найкращих у його творчостi. Продовження на новому творчому витку теми «Норвезького лiсу», цей роман-«виховання» лише за перший мiсяць продажiв у Японii розiйшовся накладом у мiльйон примiрникiв i одразу став свiтовим бестселером.

Вони були натхненнi та яскравi, що вiдбивалося навiть у iхнiх iменах. Розумник Червоний, який надихав усiх на перемогу. Синiй – капiтан команди з регбi, що вчив не перейматися поразками. Сором’язлива пiанiстка Бiла – красуня з обличчям японськоi ляльки. Чорна – iронiчна комедiантка-iнтелектуалка. І невиразноi барви Цкуру. П’ятеро шкiльних друзiв – мов п’ять пальцiв однiеi руки. Серед них головний герой почувався щасливим. Адже вiн мав мрiю. Та одного дня без пояснення причин друзi викреслили Цкуру зi свого життя…

Шiстнадцять рокiв вiн будував залiзничнi станцii для iнших, бо на тiй единiй, у рiдному мiстi, його бiльше нiхто не чекав. Тепер вiн знайде iх, аби нарештi загоiти рану, що досi болить, аби завершити свою прощу, заповнити порожнечу всерединi, змести пiсок з руiн дружби. Аби дiзнатися, що ж трапилося 16 рокiв тому…





Харукi Муракамi

Безбарвний Цкуру Тадзакi та роки його прощi





1


Із липня до сiчня того навчального року другокурсник Цкуру Тадзакi жив, не маючи в думках нiчого iншого, крiм смертi. Десь тодi йому виповнилося двадцять, але власне повнолiття не стало для нього подiею, що мала б якусь важливiсть. Пiти з життя – ось що видавалося йому в тi днi найприроднiшим i найпослiдовнiшим учинком. Цкуру досi i сам до пуття не розумiе, чому вiн тодi так i не зробив останнього кроку. Адже переступити порiг мiж життям i смертю в ту пору для нього було легше, нiж випити сире яйце.

Вiн не вчинив спроби самогубства, мабуть, лише з однiеi причини: потреба вмерти була такою безпосередньою i сильною, що хлопцевi просто не наверталися конкретнi думки про те, як саме розпрощатися з життям.