Читати онлайн «Балакуче яблуко та інші історії» Юрій Винничук

Балакуче яблуко та iншi iсторii
Юрiй Павлович Винничук


Це четверта книжка iз серii казок про веселi пригоди уже знайомих нам двох чеберяйчикiв – Гоплi та Пiплi. Чи вмiе яблуко розмовляти? Хто така Ая i чому вона опинилася в лiжечку Пiплi? Як Пiпля взимку ласував морозивом? Про це i ще про багато цiкавого ви дiзнаетеся, прочитавши книжку вiдомого украiнського письменника Юрiя Винничука, а кумеднi малюнки чудовоi художницi Юлii Пилипчатiноi допоможуть оживити в уявi маленьких читачiв цих незвичних героiв.





Юрiй Винничук

Балакуче яблуко та iншi iсторii





Балакуче яблуко


Нiч була темна, безмiсячна, а коли нiч безмiсячна, сон тодi такий мiцний-премiцний, що вранцi зовсiм не хочеться прокидатися.

– Ку-ку, ку-ку! – долинав з лiсу голос зозулi.

– Хто це кукае? – спитав спросоння Гопля.

– Нiхто не кукае, – пробурмотiв Пiпля. – Це тобi сниться. Спи!

– Гм… Невже й ти менi снишся?

– Еге ж. Я тобi, а ти менi.

– Виходить, ми розмовляемо крiзь сон?

– Виходить, так.

Гопля, не вiрячи, про всяк випадок ущипнув себе за носа. Заболiло. Тодi пiдкрався до лiжка Пiплi й ущипнув його.

– Ойо-йо-йой! – заверещав той.

– Ага! Не спиш!

– А от i сплю, – вперто стояв на своему Пiпля i сховався пiд ковдрою.

– Чому ж ти кричав?

– Бо мене заболiло.

– Хiба може болiти увi снi?

– Ще й як! Одного разу менi наснилося, як мене проковтнула Страхiтлива Старушенцiя. Я так верещав! А прокинувся весь потовчений.

Гопля пройшовся по хатi, розмiрковуючи над словами товариша. Можливо, i справдi усе це iм тiльки сниться. Раптом вiн зупинився.

– Ну, ти собi як знаеш, але я й увi снi вiдчуваю голод. Я йду снiдати.

– Зачекай, я теж, – вискочив iз лiжка Пiпля.

– Ого, якi ми з тобою однаковi! Менi наснилося, що я голодний, i тобi те саме наснилося.

– Так воно i мае бути. Ми ж з тобою нерозлучнi друзi… А що у нас на снiданок?








– Менi сниться, що у мене на снiданок буде манна каша з родзинками i горiшками. А тобi?

– А менi сниться, що ти ii вариш.

– Чому я?

– Тому, що вчора менi снилося, що варив я.

– Але ж насправдi варив я.

– Звичайно, ти. Але увi снi бувае все навпаки. Тому сьогоднi твоя черга. А я пiду у садок i ще трiшечки на сонечку подрiмаю. А коли тобi насниться, що ти вже зварив кашу, то поклич мене.