Читати онлайн «Американська трагедія» Теодор Драйзер

Американська трагедiя. Книга 1
Theodore Dreiser


«Американська трагедiя» – це вершина творчостi видатного американського письменника Теодора Драйзера. У романi зображена доля простого американського хлопця, захопленого, обманутого мiфом так званоi «американськоi мрii», тобто iдеi, що «усяк свого щастя коваль», а Америка, як нiяка iнша краiна в свiтi, надае для цього рiвнi можливостi. Письменнику вдалося так талановито зобразити трагедiю Клайда Грiфiтса, що його iсторiя не залишае байдужим i сучасного читача. Головний герой так жадае утвердитися у товариствi багатiiв, що знаходячись на порозi свого щастя, аби позбутися головноi перешкоди – своеi коханки, – зважуеться на ii вбивство, але так i не доводить справу до кiнця, однак все одно його засуджують на смертну кару.





Теодор Драйзер

Американська трагедiя Книга 1





Книга перша





Роздiл I


Лiтнiй вечiр, присмерк.

Торговий центр американського мiста, де не менш як чотириста тисяч жителiв, високi будинки, стiни… Коли-небудь, можливо, стане здаватися неймовiрним, що iснували такi мiста.

І на широкiй вулицi, тепер майже затихлiй, група, шестеро: чоловiк рокiв п’ятдесяти, куценький, товстий, з буйною гривою волосся, що вибиваеться з-пiд круглого чорного фетрового капелюха, – надто непоказна особа; на ременi, перекинутому через плече, невеличкий органчик, якими звичайно користуються вуличнi проповiдники й спiваки. З ним жiнка, рокiв на п’ять молодша за нього, не така огрядна, але кремезна, одягнена дуже просто, з невродливим, проте не потворним обличчям; вона веде за руку хлопчика рокiв семи i несе бiблiю та книжечки псалмiв. Слiдом за ними, трохи вiддалiк, iдуть дiвчинка рокiв п’ятнадцяти, хлопчик дванадцяти i ще дiвчинка, рокiв дев’яти; всi вони слухняно, але, здаеться, без особливого бажання йдуть за старшими.

Спека, але повiтря навiвае приемну знемогу.

Велику вулицю, якою вони йшли, пiд прямим кутом перетинала iнша, подiбна до ущелини; нею рухався в рiзнi боки натовп, машини й трамваi, якi безперервно дзвонили, прокладаючи собi дорогу в навальному потоцi вуличного руху. Маленька група здавалася, проте, байдужою до всього i тiльки намагалася втриматись серед зустрiчних потокiв машин i людей, щоб вони не заплеснули Тi.